ВІСНИК УНІВЕРСИТЕТУ "УКРАЇНА"

Серія "Інформатика, обчислювальна техніка та кібернетика"

Автор: Мельник І.В.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ МАТРИЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ В МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЯХ ДЖЕРЕЛ ЕЛЕКТРОНІВ ВИСОКОВОЛЬТНОГО ТЛІЮЧОГО РОЗРЯДУ

DOI 10.36994/2707-4110-2019-2-23-15

У статті розглянуто можливості та особливості викорис­­тання арифметико-логічних виразів у комплексних моделях джерел елект­ронів високовольтного тліючого розряду. Такі джерела електронів знаходять широке застосування в електронній промисловості, приладобудуванні, маши­­нобудуванні та ливарному виробництві для електронно-променевого зва­­рювання, паяння, відпалювання виробів, нанесення композитних керамічних тонких плівок та покриттів та для очищення тугоплавких матеріалів мето­­дом їхнього переплавлення в низькому вакуумі. Головна проблема проектуван­­ня технологічних джерел електронів високовольтного тліючого розряду по­­лягає в тому, що через складності фізичних процесів, які протікають у роз­рядному проміжку в умовах низького та середнього вакууму, не існує комплекс­­них фізико-математичних моделей джерел електронів високовольтного тліючого розряду. Це певною мірою стримує розробку та впровадження у ви­­робництво цих перспективних джерел електронів. У статті запропонована комплексна фізико-математична модель джерел електронів високовольтного тліючого розряду, основана на використанні арифметико-логічних виразів та методів матричного програмування. Розглянуті головні фізичні процеси, які протікають у джерелах електронів високовольтного тліючого розряду, та математичні засоби, призначені для описання цих процесів та головних вузлів гармати. Математичні співвідношення для комплексної моделі, яка пропону­­­ється, записані у вигляді арифметико-логічних виразів. Наведені результати моделювання розподілу електричного поля в електродному проміжку, розпо­­­ділу густини потужності електронного пучка у фокусі та процесу транс­портування пучка в еквіпотенціальному каналі. Показано, що використання арифметико-логічних виразів значно спрощує реалізацію створеної фізико-математичної моделі з використанням сучасних засобів матричного програ­­­мування. Проаналізовані можливості проведення паралельних обчислень.

докладніше...
Номер сторінки: 0